Шанхайчик біля Федорова [Lviv]
Наталка Сняданко.
– Нельзя здесь фотографировать, — суворим голосом озивається до мене дідок у класично радянській кепці з козирком, дермантинових босоніжках, сорочці навипуск і давно не праних штанях.
– Шкода, — зітхаю я і ще раз кидаю оком на асортимент його розкладеної на бруківці дермантинової підстилки: у центрі поганої якості ксерокопія скороченої версії «Майн Кампф», поряд такої ж якості розвідка про українські визвольні змагання 20-х р.р. минулого століття, а все це на тлі щедрого асортименту піонерсько-комсомольсько-фронтової символіки радянського часу – значків, світлин, ременів і кокард.
На сусідніх столиках і підстилках – вибір не менш яскравий і різноплановий. Вінілові платівки із записами радянської та італійської естради, алюмінієві ложки та виделки, кулінарні книги польською і російською, видані протягом останніх 100 років, ілюстровані та чорно-білі видання про все на світі, гламурні журнали з усього світу – відносно нові і вже антикварні, дерев`яна рахівниця, а над нею натягнута шворка, на якій вітер хитає причіплену картку паперу з написом «Обережно! Ведуться археологічні дослідження».
У проході демонстративно виставлена сумка на колесах, у таких пенсіонери возять продукти з супермаркетів. На сумці оголошення про можливість придбати польський путівник Львовом видання 1920 року. Я купую примірник – це все така ж поганої якості ксерокопія за захмарну ціну. Але зміст путівника того вартує – окрім детальних описів старих вулиць і будівель тут є ще карти, а це неоціненно у місті, де назви вулиць міняють мало не щороку. Фортепіанні етюди Шопена, біографія Россіні поряд із спогадами радянського маршала другої світової війни Жукова, польські детективи 70-х років мовою оригіналу і романи Сєнкєвіча у російських перекладах, альбом репродукцій Сурікова і раритетне видання репресованого і свого часу висунутого на Нобелівську премію українського поета Василя Стуса, біографічне видання «Дочери Маркса» російською і Козацька історія України, валізка, на якій розкладені карти Бєщад польською мовою і путівник Краковом російською, вигорілі парасольки з рекламою львівського пива, а під ними – видання Генрі Міллера разом із детективами Дарії Донцової та Агати Крісті. А над усім цим – велетенська кам`яна постать Івана Федорова, який у 16 столітті надрукував першу українську книгу. Переступаючи через книги на сходинки підіймаються наречені у довгих білих сукнях, щоб сфотографуватися на тлі пам`ятника, продавці сидять на розкладних стільчиках і читають різне. Один, наприклад, читає книгу у брудно-зеленій дермантиновій обкладинці без зазначення автора і під похмурою назвою «Алкоголізм».
Мабуть, якщо десь, у сучасному, вкритою радянською коростою і приторно нацукрованому на потреби туристів Львові, ще збереглася автентична мультикультурність – то це саме тут, де німецько-польські словники габсбурської доби продаються поряд із працями голови першого українського уряду і видатного історика Михайла Грушевського, журналами «Радянська жінка», історичними брошурами ультраправого і ультралівого асортиментів, графоманськими збірничками радянських літераторів і забороненою у радянські часи українською літературою, виданою у діаспорі та свого часу контрабандою привезеною до Львова. І хоча теперішній асортимент цих книжкових розвалів уже значно більше орієнтований на туристів, ніж, як було колись, на бібліофілів – це лише момент неминучого допасування до духу часу.
Ззаду, за Федоровим – вхід у міський архів, масивні ковані ворота на мить прочиняються, і у проході з`являється дядько з вусами і у кепці. Примружившись, дивиться мені в об`єктив, але я не встигаю зловити кадр – ворота зачиняються.
**
**
[ + bar ]
La clase de alemán
Eva Marer traducción de Alejandra Rivero
La profesora de alemán vivía en una calle de árboles prominentes. Las ramas sollozantes llegaban a acariciar el borde de la... Leer más »
“Memorias Herméticas” de Luna Paiva
Andrew Berardini traducción de Julia Napier
A pesar de que el significado de los antiguos tótems se haya perdido, su sentido aún permanece. Una mano humana altera la naturaleza con... Leer más »
Orellana [valparaíso]
Álvaro Bisama
Mi librería preferida es una librería fantasma. Se llamaba librería Orellana, y quedaba en el centro de Valparaíso. Cerró hace un par de años. No pudo... Leer más »
Kanada (fragmento)
Juan Gómez Bárcena
Te asomas a la ventana para ver salir al Vecino. Lo acompañan dos hombres. Llevan la gorra calada y una especie de pañuelo o bufanda... Leer más »